Порушення мовлення: які вони бувають та причини їх виникнення

порушення мовлення

Розмова являється важливим інструментом для комунікації з іншими людьми. Якщо малюк вміє вільно висловлювати свою думку, розуміє інших йому буде легко адаптуватися в суспільстві. Однак, даний процес може загальмуватися, що призводить до порушення мовлення. Причиною можуть бути органічні ураження нервової системи, що проявляються у вигляді мовного розвитку та неправильного вимовляння звуків.

Що таке порушення мовлення?

Це відхилення від нормального розвитку, проявляється у труднощах з побудовою слів, речень, розумінням сказаного, швидким або повільним ритмом промовляння фраз. Порушення мовлення у дітей дошкільного віку може бути легким або глибоким, суттєво впливає на навчання та спілкування з іншими людьми

Причини мовленнєвих порушень

Поділяються на внутрішні й зовнішні. До перших відносяться різноманітні фізіологічні чинники, які впливають на дитину під час пологів чи вагітності або в ранньому віці: захворювання матері, шкідливі звички, спадкові хвороби, родові травми, перевантаження тощо. До других – соціальні та фізіологічні фактори, такі як інфекційні хвороби, побічні дії медикаментозного лікування, травми голови, хронічні захворювання.

Мовленнєві порушення часто виникають у зв’язку з туговухістю чи глухотою батьків, коли вони мають проблеми з вимовою, через двомовність, педагогічну занедбаність, психологічні травми, недостатній або повністю відсутній емоційний контакт або агресивні відносини у сім’ї.

Види порушення мовлення

Зміни у вимові діляться на три основні види: розлад голосоутворення, неправильний темп чи інтонація. Дані порушення мови можуть проявлятися комплексно або окремо, поділяються на наступні різновиди:

  1. Алалія – пов’язана з відсутністю або недостатнім розвитком вимови. Причина зазвичай криється в уражені певних зон головного мозку. У дітей з алалією розлади формуються ще в утробі матері, даний дефект вважається найскладнішим, адже мовна система взагалі не розвивається.
  2. Дислалія – некоректна вимова звуків, але слух повністю нормальний. До симптомів відноситься спотворення, зміна послідовності звучання слів. Причиною являється неправильне формування артикуляційного апарату, також фахівці виділяють психологічні аспекти.
  3. Дизартрія – зазвичай пов’язана з ураженням нервової системи. Дизартрія у дітей також може виникати, якщо в них є ДЦП.
  4. Заїкання (логоневроз) – темп і ритм змінюються через скорочення м’язів мовного апарату. Ділиться на органічне й функціональне, пов’язано з критичним періодом розвитку малюка.
  5. Затримка мовленнєвого розвитку (ЗМР) – малюк починає говорити пізніше, ніж повинен у своєму віці. До причин відноситься психологічні проблеми, генетичні захворювання, неврологічні розлади, недоношеність, травми при народженні.
  6. Дисфонія (афонія) – мова дефективна або повністю відсутня через незворотні зміни голосового апарату. Може змінюватися сила, тембр тощо.
  7. Ехолалія – повторення фраз чи слів через певний проміжок часу. У маленьких дітей віком до 3 років це нормальне явище. Причиною виникнення у більш дорослих малюків може бути розлад психічного та неврологічного стану.
  8. Афазія – такий розлад пов’язаний з втратою використання засобів мовлення, причиною являється перенесення ЧМТ або інфекційне ураження нервової системи.
  9. Брадилалія – являє собою уповільнену вимову, яка має патологічний характер. Розвивається через більш виражене гальмування, ніж збудження. Мова повільна, нечітка, слова розтягуються.
  10. Тахілалія – причиною такого розладу являється патологічне прискорення вимови, при цьому лексична, фонетична та граматична сторони не змінюються.

Дефекти мовлення часто перешкоджають нормальному спілкуванню, тим самим обмежуючи можливість до соціальної адаптації. Зазвичай причиною являється розлад психічного й фізичного механізму. В цьому випадку краще одразу звернутися до спеціалістів. Якщо вам знадобиться логопед українською, у нас працюють справжні професіонали з великим досвідом у даній сфері.

Види порушення писемного мовлення

Виходячи з першопричини виділяють наступні різновиди:

  • Дисграфія – письмо неправильне, проявляється у постійних помилках, обумовлена несформованістю психічних функцій, що беруть участь у письмовому процесі.
  • Дизорфографія – дитина робить орфографічні помилки, тобто неправильно пише слова, не дотримується правил. Це не через лінь або неуважність, даний розлад пов’язаний з недостатнім формуванням психічних та мовленнєвих процесів.
  • Дислексія – специфічний розлад, що проявляється у труднощах стосовно розпізнавання слів, письма та читання. Може суттєво вплинути на письмові навички. Проявляється у вигляді помилок при написанні букв, труднощах з граматикою, повільному темпі письма та нерозбірливому почерку.

Якщо ви помітили порушення мовлення у дітей не треба старатися виправити їх самостійно. Вище ми вже казали, що при перших симптомах краще звертатися до фахівця.

Перші ознаки порушення мови

Малюк вчиться розмовляти у віці 2-5 років, у цей час особливу увагу треба звернути на звуковимову. До перших ознак того, що малюку потрібен логопед, відноситься обмежений словниковий запас, погана вимова певних звуків або їх заміна чи переставляння. Дитина розмовляє повільно, пришвидшено, короткими фразами та словами, не може сформулювати довге речення.

Профілактика виникнення дефектів мовлення

Щоб покращити формування мовленнєвих навичок частіше розмовляйте з дитиною, співайте, читайте в голос. Також бажано робити різноманітні вправи на дихання, дикцію та артикуляцію, розвивайте дрібну моторику рук, забезпечте психологічний комфорт. Не забувайте про нейрогімнастику для дитини (бажано виконувати під наглядом логопеда).

Тяжкі порушення мовлення є досить поширеною проблемою, істотно впливають на успіх та соціальну адаптацію. Причини різні, вирішити дану проблему допоможуть кваліфіковані спеціалісти. Батьки у свою чергу повинні створити сприятливу психологічну атмосферу, не тиснути, в усьому підтримувати свою дитину.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *